посвоячити

посвоячити: -чу, -чиш, док., перех., розм.

Зробити свояками; поріднити, породичати.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

посвоячити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
посвоячений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посвоячити. 2) у знач. прикм. Який посвоячився, поріднився з ким небудь … Український тлумачний словник
посвоячення — я, с., розм. Дія за знач. посвоячити і посвоячитися … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике